Процес рецензування

Процедура рецензування застосовується до всіх статей, що надходять до редколегії. Метою рецензування є сприяння ретельному відбору авторських рукописів для публікації та надання конкретних рекомендацій щодо їх покращення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та забезпечує комплексний аналіз її сильних і слабких сторін. До друку допускаються лише ті статті, які мають наукову цінність і сприяють вирішенню актуальних проблем і завдань. Окремо оцінюється рівень дотримання правил підготовки статей до публікації в науковому журналі.

Основною метою процедури рецензування є усунення випадків недобросовісної практики наукового дослідження та забезпечення координації та балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, в якій проводилося дослідження.

Рецензування рукописів проводиться конфіденційно. Застосовується одностороннє сліпе рецензування. Це означає, що рецензент знає автора(ів) рукопису, але не навпаки.

Якщо рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає тематиці досліджень, наведених у рукописі, він повинен відмовитись від рецензування. Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис пов’язаний з дослідженнями самого рецензента. Рецензент повинен поводитися з рукописом як з конфіденційним документом: не передавати зміст рукопису іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує спеціальної консультації.

Відповідальність за порушення авторських прав і недотримання існуючих стандартів у матеріалі статті несе автор. Відповідальність за перевірку фактів і даних, обґрунтованість висновків і рекомендацій, науково-практичний рівень статті покладається на автора та рецензента.